Почтакові дані для проєктування
Процес отримання дозволу про приєднання до мережі, до розробки проєкту електропостачання передбачає отримання:
- технічні умови (ТУ);
- технічні завдання (ТЗ).
Технічні умови видаються організації, що поставляє електрику. Для отримання ТУ надається:
- Схема розташування електрообладнання у приватному будинку.
- Трилінійна схема для мереж 380 Ст.
- Перелік електроустановок із зазначенням їх потужностей.
- Документи про власності на дім.
З технічних умов створюється технічне завдання, по якому починається проєктування.
Грамотний проєкт – гарантія електробезпеки
На першому етапі розробляють системи електропостачання будинку. Для цього на планах приміщень будинку розміщують все потрібне електрообладнання. У проєкті будинку бажано виділити невелике приміщення щитової з автономним світильником, де можна змонтувати нависну розподільчу шафу. Прохід для обслуговування може бути шириною 1 метр. Необхідно враховувати додаткові приймачі, необхідні у приватному будинку, яких немає у квартирах багатоповерхових будинків:
- освітлення майданчиків перед будинком;
- помпа водопостачання (якщо немає центрального водопроводу);
- циркуляційні помпа опалювальної системи;
- кондиціонери та вентилятори (якщо вони є в проєкті будинку);
- бак нагріву води;
- приймачі допоміжних будівель на території (лазня, гараж, господарська побутівка, літня кухня).
На наступному етапі розробляється схема підключення всіх споживачів електроенергії в будинку та на території, плануються місця встановлення головного розподільного щита та додаткових розподільних щитів. З урахуванням допоміжних будівель їх може бути кілька.
Далі виконується підрахунок електричних навантажень: загального харчування всього будинку й окремих груп споживачів. Варіант поділу на групи може бути наступним:
- Освітлення
- Розетки у житлових кімнатах
- Розетки у приміщенні кухні
- Банна будівля
- Гаражний блок, господарське приміщення
- Бак для нагрівання води
- Циркуляційна помпа системи опалення та помпа водопостачання
Після формування окремих груп та розрахунку навантажень кожної з них вибираються траси прокладання кабелів від розподільних щитів до приймачів, а також траси вступного кабелю. За розрахунковими навантаженнями вибираються перерізи жил кабелів та автоматичні вимикачі для захисту обладнання від струмів перевантаження та струмів короткого замикання.
Захисна апаратура
Для живлення груп розеток у житлових кімнатах та на кухні необхідно встановити диференціальні автомати захисту від перевантажень та коротких замикань 16 А та з диференціальним струмом спрацьовування 30 мА (згідно з п.7.1.71 ПУЕ). Підключення бака для нагрівання води виконується від автомата, та увімкненого послідовно з ним пристрою захисного відключення (ПЗВ). Значення струму спрацьовування – 10 мА та миттєвого відключення для захисту людей від струму.
Пропускний струм ПЗВ повинен бути більшим за захисний струм автомата, що живить нагрівач води. Для пожежної безпеки, у разі порушення ізоляції, необхідно після головного вступного автомата встановити протипожежне ПЗВ зі струмом спрацьовування 300 мА та селективною затримкою за часом 0,2-0,5 з пропускним струмом цього ПЗВ має бути більше захисного струму головного вступного автомата. Особливістю протипожежного ПЗВ є кількість фаз. Вона залежить від кількості фаз живлення введених в будинок.
Якщо обрано трифазне введення, то головний автомат – трифазний то і ПЗВ також потрібно трифазне, а також затискачі для входу та виходу нульового дроту. Якщо головне введення – однофазне, то й ПЗВ вибирається однофазне. Всі ПЗВ та диференціальні автомати необхідні для надійності вибирати електромеханічного типу (наприклад, виробництва Шнейдер-Електрик). Інші автомати вибираються за максимальними струмами навантаження приєднань, визначених розрахунком.
Вибір та перевірка кабелів
Кабелі мережі вибираються з мідними жилами, з подвійною ізоляцією та маркуванням НГ (не підтримують горіння). Перетини кабелів всіх частин мережі вибираються за умовою, що тривало допустимий струм для обраного перерізу був більшим за величину струму максимального навантаження у гілці, яку живить кабель.
Далі проводиться перевірка всіх кабелів, термостійкість при коротких замиканнях. Для цього виконується розрахунок струмів короткого замикання у всіх точках домашньої мережі, за тимчасовими характеристиками автоматичних вимикачів визначається час протікання струму замикання кабелем до його відключення. За цими даними визначається тепловий імпульс, який діяв на кабель. За таблицями ПУЕ перевіряється, чи був він достатній для загоряння кабелю. Якщо ні, то кабель буде термостійким і не створить пожежі. Якщо так, то кабель потрібно замінити на його аналог із жилами більшого перетину. Така перевірка гарантує захист будинку від пожежі через замикання електропроводки.
Монтаж кабелів та проводів
Монтаж кабелів та проводів залежить від матеріалу, з якого збудовано будинок. Якщо будинок з колод або бруса, то в ньому можливе лише відкрите проведення. Провід укладають або на скобах, або в гофрованих трубах, або в кабельних каналах, або у плінтусах з каналами. Усі зазначені канали виконані з негорючих пластмас. Для початку необхідно розмітити траси прокладання проводів на стінах, намітити місця встановлення розподільних коробок, розеток та вимикачів, настановних конструкцій освітлювачів. Всі траси повинні проходити прямою лінією у вертикальному або горизонтальному положенні. Потрібно враховувати місця проходження труб системи опалення або гарячої води, щоб електропроводка не мала з ними контакту.
У будинках з цегли ті ж розмітки виконуються на не відштукатурених стінах, щоб надалі отримати приховану проводку. Потім прокладають дроти наміченими трасами та підводять їх до місць підключення. Для відкритої проводки спочатку монтують канали та прокладають у них дроти.
Для прихованого проведення проводи закріплюють на стінах дужками й збирають у потоки, попередньо маркуючи, щоб надалі не заплутатися. Також необхідно прокласти кабелі від головного щита до всіх приймачів проєктної схеми. Для цього потрібні додаткові канали у стінах та стелі. Кабелі для споруд поза домом і вступний кабель доведеться прокладати в землі на глибині не менше 0,7 м, глибина траншеї не менше 1 м. Якщо на опорах лінії живлення застосовується самонесучий ізольований провід (СІП), то підключення введене в будинок може виконати організація що постачає,за допомогою спеціальної ізольованої відпайки.
Заземлення
Заземлення будинку необхідно для захисту людей від ураження струмом при пробої ізоляції дроту живлення на корпус електроприладу. Щоб такого не сталося, корпус приладу має бути з'єднаний із контуром що заземлює.
Найпростішим і надійним варіантом такого контуру може бути схема трикутника: три куточки з нержавіючої сталі 50х50 мм завдовжки 2-3 м, забиті в землю по кутах трикутної траншеї зі сторонами 1,2 м та з'єднаними зварюванням смуг з нержавіючої сталі шириною 4 см та товщиною 4 мм. Ще одна така смуга приєднується зварюванням до контуру і прямує в довгу траншею до введення в будинок.
На вході в будинок вона з'єднується болтом 8-10 мм з мідним дротом ПВ-3 перетином не менше 6 мм, який заходить на головний щит і кріпиться там до спеціальної шини, що заземлює. Усі кабельні обладнання, що живлять, повинні мати заземлюючу жилу жовто-зеленого кольору, яка з одного боку підключається до заземлювальної шини, а з іншого боку до металевого корпусу обладнання або до заземлюючого контакту розетки типу «Євро».
Виконавши основні вимоги до електропостачання, викладені у статті, можна убезпечити себе від небезпечної дії електричного струму, а будинок від пожежі через аварії з електропроводкою.
